Святовит
Війну пережили– очікує війна,
Від бійні доноситься порохова луна.
Не добив постріл– доб'є кровотеча,
Цю країну врятує совість та вдача.
Заходить якось у притон офісний планктон
Обговорити з товаришами збройний закон.
Довго вагався: револьв чи глок?
Від кулі не рятує жоден політблок.
"Зброя – не задоволення, а необхідність
Відстоювати своє майбутнє та гідність.
Свобода оцінюється в стволі та статах,
Репутація ж будується на дохлих тілах".
Тут завалилися військові євреї,
Почали впарювати цікаві трофеї:
Від сучасного до радянського раритета,
Рука сама потягнулась до beretta.
Такий вибір виявився вдалим,
Позивний "Святовит" став погонялом.
Деякі побратими пішли до поліції,
Інші– у кримінал чи до опозиції.
Поки хтось добивався цивільної демілітаризації,
Дехто читав лекції з моралізації.
"Страх розплати єдиний для всіх,
Жити хоче навіть псих".
Така свобода не залишала в спокої,
Весь час гармату тримав наготові.
Почалася фобія друзів та близьких,
Ну й ще алкахи та рук слизьких.
Згодом страх відступає, м'якішає рука,
Тоді знов проливається кров гірка.
Благо, відповідь не змусить чекати,
Та залишиться без сина одразу не одна мати.
2023-03-07 18:36:46
7
1