Кобзарі
Суцільне чудо– кожен кобзар, Їх живучості позаздрить навіть Лазар. Ідуть у небуття династії та роди, Поки лунають народні оди. Одного з таких став каноном, Через його портрет тісно іконам. Заповіді стоять у кожній хаті, Ті строки луною гуляють по кімнаті: "Чужим цікався та своїм пишайся, За правду борися та з катом не кохайся"– Ця мораль перевірена роками, Кров'ю, потом і розбитими серцями. Ці заповіді рятують в конфузах та побуті, При великому щасті та великій скруті. Правда об'єднанні не Тарасом єдиним. Нові апостоли серед нас, у гнізді пташинім.
2023-03-09 15:48:23
7
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7738