" Хатина у горах "
Хочу жити далеко у горах, Де дують сильні вітри, Заховатись в глибоких яворах, Де ніхто не зможе знайти. Збудувати між ялин хатину, Невеличку, щоб було для двох, І написати там свою картину, Про життя, і про нас обох. А ще мрію про камін у домі, Щоб тепло і потріскування дров, Вкритись пледом й невагомо, За тим вогнем спостерігати знов. Щоранку вийти на поріг, Гірського вдихнути, свіжого повітря, Ще крок і трави стеляться до ніг, Природа всюди розлила свої палітри. Хочеться так інколи, свідомо, Вимкнути й забути телефони, Поїхати туди, де добре знайомо, Побути без людської охорони. І байдуже в чому, з ким, і як? Щоб відчуть себе самим собою, Все ж мій овен - впертий зодіак, Часто веде бій з нудьгою. Все крутимось по колу, по одній причині, Навчання, дім, робота, сім'я, А може якось знов пройтись до тої хатини, Щоб віднайти рівновагу свого буття. 25.07.20
2020-07-26 09:28:06
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Щиро дякую! І я про таке мрію))
Відповісти
2020-11-30 15:05:14
Подобається
Яна Войвич
Взаємно))
Відповісти
2020-11-30 15:07:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15686
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4116