Дякую..
Хочеться сказать спасибі, Спасибі Богу, що живу, Що весною у садибі, Поселив Він доленьку мою. З'явилася на світ як диво, Одне дівча серед синів, І зростала терпеливо, Та калина серед ясенів. В житті бували вітри буйні, А часом і дощ, і злива, Та тягнялись ручки чуйні, До тих книг, які любила. Кращі спогади з дитинства, Дала мені людина, Руки сповнені блаженства, "Бабусю, я була щаслива!" Як відлітають в вирій журавлі, Та змінюються пори року, Як все проходить у житті, Не встигнувши зробити й кроку. Та все ж, дякую, що маю, Сумну і радісну я днину, І тільки Господа благаю, Щоб мене Він не покинув. Бо ж ще стільки різних планів, І нових, незвіданих доріг, Як в полотні нитки міцно зіткані, Хочу, щоб рідних моїх Він беріг. 08.08.20
2020-08-09 10:30:48
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Своє, справжнє))
Відповісти
2020-08-09 19:04:35
Подобається
Анатолій Івасик
)))ТАк=так
Відповісти
2020-08-09 19:16:44
Подобається
Яна Войвич
це трішки біографічне)
Відповісти
2020-11-30 15:04:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5974
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3365