Літо нашого дитинства
Денну спеку змінює злива, Погода ця така мінлива. Подих вітру-і дихати легше, Очі закрию, згадаю як перше: Чекаю на ґанку, днина липнева, Спостерігаю як ллється душ із неба. Ну ось і зменшився потік І з друзями у чобітки як скік! Вибігли в двір у трави зелені, І ми такі захикані, мокрі, шалені, Хоч дощ все ще не вщухав, Та бабусин сад ой як смакував! Порічки, вишні, аґрус недостиглий, Добряче ми кущі оті "підстригли". Озера калюж і брудні шорти, Ми були "втовчені як чорти". Це повторялось кожного року, І вже дорослими глянувши збоку, Спостерігаємо на чортенят в калюжі, З посмішкою про чудове літо. Дуже! 02.07.21р.
2021-07-02 09:24:27
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Блакитноока
Неймовірно!😍 Одразу дитинство згадую))
Відповісти
2021-07-12 18:09:50
2
Яна Войвич
@Блакитноока О так... Хороші були часи... 🤗
Відповісти
2021-07-12 19:23:29
Подобається
Яна Войвич
Дякую)
Відповісти
2021-08-20 17:20:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3365
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5279