В оковах мрій
Яна Войвич
Вона вірила колись у диво, Що прочитала у сотнях казок, І почне своє життя красиво, Так правильно, і без помилок. Та реальність не така вже і легка, Й життєвий корабель блудив у морі, А коли прибившись бережка, Знов їй сипали на рани солі. Як казали, що Титанік не потоне, Що він могутній в цьому звір, Як і Дейнерівські дракони, Ти нічому й нікому не вір. Бо казка - це лиш вигаданий твір, Сюжет, що не збудется ніколи, Красиво розмальований папір, Рожеві мрії й матіоли. Розбий ті окови набутих ярликів, І вдихни життя на повні груди, Ввімкни умовних лобних двірників, Життя одне і іншого не буде! 26.11.20
2020-11-26 22:04:53
12
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Блакитноока
Який вірш😍😍😍
Відповісти
2021-01-25 17:57:02
1
Яна Войвич
@Блакитноока Дякую😊
Відповісти
2021-01-25 20:58:28
Подобається
Яна Войвич
😍
Відповісти
2021-08-20 17:44:31
Подобається
Інші вірші поета
" За тебе молюсь " " ФОТО НА ЗГАДКУ" " Хочу бути коханою " Душа поета
Інші поети
Supreme CoCo
@thafamouscoco_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5460
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3114