" ФОТО НА ЗГАДКУ"

Яна Войвич

Спалах... Мить... І фото на згадку... Від сьогодні життя починаєш спочатку. Спогади, мрії, цілунки уранці, Замість них залишилось лиш фото на глянці. Як серед натовпу не дивитися їй в очі, Якщо серце без неї битись не хоче? Ви тепер не разом-твій мозок диктує, А тіло горить-воно його не чує! Все бродиш по парку, де квітів алеї, Не хочеш додому-там пусто без неї. Ті останні слова повисили мов хмара, "Прости, прощай, ми більше не пара". Зібравшись на дах старого будинку, Погляд на місто-замовк на хвилинку. Де знайти віру, як далі жити, Де знайти сили її відпустити? Скільки треба-місяць чи пів року, Щоб на все це глянути вже з боку? Волю в кулак і впевнено, сміливо Крок назад :"Я тобі бажаю-будь щаслива". Сходами вниз гітару на плечі, Скоро світанок, в Нью-Йорку же вечір. Життя триває, в нім пригод доволі, А фото на згадку лишилось в альбомі. 27.05.21

2021-05-27 13:44:08

16

15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (15)

Яна Войвич

@Анатолій Івасик Ага, далі буде....

Відповісти

2021-05-31 11:56:23

1

RETURN Зігфрід#ВGD

Янгольський віршик . 😍

Відповісти

2021-06-05 15:24:25

1

Яна Войвич

@RETURN Зігфрід#ВGD 🥰

Відповісти

2021-06-05 16:53:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5974

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2798