" За тебе молюсь "
Яна Войвич
Я за тебе молюсь, І ти в моїх снах, Я за тебе боюсь, І це зносить дах. Знаєш, як сильно, Як тяжко буває, Я чекаю повільно, А серце вмирає. Воно мовчки кричить Ну чому усе так? І сльоза знов бринить, На устах її смак. Чи багато таких, Хто так вірно чекає, І без ночей п'янких, Самотньо страждає? Як сонце без неба, Як пташка без вітру, Ти моя потреба, Без тебе все зітру. Та воно того варте, Оці всі чекання, Із ніжністю вперте, Є в серці кохання! 28.10.20
2020-10-28 20:56:25
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Яна Войвич
@Boanerge Ще ні, сюрприз))
Відповісти
2020-10-28 23:04:57
1
Яна Войвич
@Boanerge Так)
Відповісти
2020-10-28 23:06:18
1
Яна Войвич
Спасибі)
Відповісти
2020-11-30 14:58:52
Подобається
Інші вірші поета
" Хатина у горах " " Хочу бути коханою " "Врятуй мене" Хто ми?
Інші поети
ЕЛЕНА
@Elastar
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5680
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992