З Днем Народження!
Однієї зимової днини, Ісус тебе батькам подарував, Це було щастя для родини, А ти собі солодко дрімав. Зростав сильним і сміливим, Під надійним батьківським крилом, Вродою від матері пішов красивим, Від тата-серцем, наділене добром. Сьогодні - ти вже мужній чоловік, А за спиною стоїть твоя дружина, Я завжди є й буду повік, Твоя ніжна, рідна і єдина. Мов два сонечка, підростають наші діти, Які так горняться до серденька твого, Вони так спішать тебе любити, У світі щастя немає більшого. Ми разом хочемо тебе привітати, Й надіслати теплого листа, Міцного здоров'я хочемо побажати, І любові чистої, як сльоза. Хай плечі, ніколи не вкриває сум, І душу, поранену місцями, Мелодія твоїх гітарних струн, Закохає нас до себе до нестями. Люби, радій, щиро усміхайся, Смакуй всі райські ласощі землі, Живи, й ніколи не здавайся, Хай завжди буде хліб на твоїм столі. Хай руки твої не мають спочину, Бо ще стільки планових ідей, Посадити в дворі молоду ялину, Зустріти столітній ювілей!
2020-12-14 08:37:52
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Дуже тепло 👏👏
Відповісти
2020-12-14 09:52:41
1
Яна Войвич
@Green Cherry Дякую)
Відповісти
2020-12-14 09:54:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10909
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2778