З Днем Народження!
Однієї зимової днини, Ісус тебе батькам подарував, Це було щастя для родини, А ти собі солодко дрімав. Зростав сильним і сміливим, Під надійним батьківським крилом, Вродою від матері пішов красивим, Від тата-серцем, наділене добром. Сьогодні - ти вже мужній чоловік, А за спиною стоїть твоя дружина, Я завжди є й буду повік, Твоя ніжна, рідна і єдина. Мов два сонечка, підростають наші діти, Які так горняться до серденька твого, Вони так спішать тебе любити, У світі щастя немає більшого. Ми разом хочемо тебе привітати, Й надіслати теплого листа, Міцного здоров'я хочемо побажати, І любові чистої, як сльоза. Хай плечі, ніколи не вкриває сум, І душу, поранену місцями, Мелодія твоїх гітарних струн, Закохає нас до себе до нестями. Люби, радій, щиро усміхайся, Смакуй всі райські ласощі землі, Живи, й ніколи не здавайся, Хай завжди буде хліб на твоїм столі. Хай руки твої не мають спочину, Бо ще стільки планових ідей, Посадити в дворі молоду ялину, Зустріти столітній ювілей!
2020-12-14 08:37:52
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Дуже тепло 👏👏
Відповісти
2020-12-14 09:52:41
1
Яна Войвич
@Green Cherry Дякую)
Відповісти
2020-12-14 09:54:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11523
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2574