" Горобина ніч "
Яна Войвич
Навіщо губити, навіщо страждати, Якщо свого кохання не можеш їй дати. Відпусти хай летить, твоя ніжна пташка, Шкода, що не склалась у вас своя казка. Зрозумівши, що скоїв, ти будеш шукати, Бо тільки з нею, міг щастя зазнати. У світі пташок, їх лагідний спів, Знайти ту одну, так і не зумів. Шукав він у полі, де сильний вітер, Замість нього інший, сльози їй витер. Блукав у садах, де вишня цвіла, А вона вже кохання там своє знайшла. Колись про вас, лиш весна нагадає, І ця мелодія, що соловейко співає. Й ніжна, п'янка горобина ніч, Розкаже, як були тоді ви віч-на-віч. Яна Войвич 28.06.20
2020-06-28 12:04:49
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Яна Войвич
@Radianta Дякую, такі коментарі просто надихають і спонукають взятись за блокнот, і творити ще😘❤️☺️
Відповісти
2020-07-13 22:10:37
1
Radianta
@Яна Войвич Дуже тішуся, що маю такий вплив на вас! 😄💓
Відповісти
2020-07-13 22:11:20
1
Яна Войвич
Ви перейнялись часточкою моєї душі☺️
Відповісти
2020-07-13 22:20:25
Подобається
Інші вірші поета
" Відстань " СІРИЙ ДИМ ПОЛІГ НАД МІСТОМ Хто ми? З Днем Народження!
Інші поети
....
@meeo_asami
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3891
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291