" Відстань "
Яна Войвич
Знаю, що між нами відстань, любий, І важко так чекати, вже немає сил, Та я вірю, що прийде свій час і будем, Разом, хоч не мало спишем ще чорнил. Любов і ревність, біль і переживання, Не раз стояли на нашому шляху, У бою з розлукою не програє кохання, Ніщо не змінить одне до одного жагу. Рік за роком йде, а за ним ще не один, І знову нам прийдеться розлучатись, Та вони варті тих радісних днів і годин, Коли можемо щасливо почуватись. 25.07.20
2020-07-25 13:19:11
11
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Анатолій Івасик
(0_О)/
Відповісти
2020-07-25 21:39:04
Подобається
Яна Войвич
@Boanerge Та наче ні. Я спокійно відношусь до критики. Тут справа у двох речах: я пишу вірші, коли прийшли думки, емоції. І інколи, можливо, я десь і гублю чи ритм чи риму. Я дуже рідко відкладаю вірш на потім, викладаю одразу. Тому, добре, що є критика. Допомагає глянути з іншої точки зору.
Відповісти
2020-08-17 08:48:54
1
Яна Войвич
@Boanerge 😂оуу... самокритика-теж добре) Але будьте трохи поблажливіші. 😊
Відповісти
2020-08-17 08:59:07
1
Інші вірші поета
Ціна життя Хто ми? " Вона така одна " " Навіки "
Інші поети
Violetta Sydorova
@_vio_sydorova_1008_
Юлія
@loveislife
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5523
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2442