21 століття

Валерія Долінос

Епоха цнотливих і мудрих жінок Минула перони вокзальні... Можливості тих дурнуватих думок Йшли через миті сакральні, А пошлість манила з усіх сторінок Лилася крізь діри й щілини.. І бачу не я, Бачить сам Бог! Живи як людина, людино!

2018-01-08 15:51:02

Інші вірші поета

Не здавайся Янголдемон Скучила... За грати

Інші поети

Rolen

@Rolen0027

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Яна Шинко

@yana_shinko

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4660

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2238