Останній

Валерія Долінос

Усе змінилось... Ніхто нікого зовсім не читає... Усі все хочуть чітко й на пряму... Усе зламалось... У хмарках лише «уколені» літають... І ці думки заснути не дають. Зібратися і сісти біля столу, Підняти келих,ну, а може й два... Як це мені до болю, не знайомо... Якась дурня-лише пусті слова. Це, мабуть, все. Шляхи не обирають. І не переч, я правдою пишу. Мене у світу ще ніхто не знає, А світу я про себе й не скажу.

2018-03-01 21:15:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Егор Таранин

Круто) 👍

Відповісти

2018-03-05 19:32:41

Валерія Долінос

@Егор Таранин велике спасибі)

Відповісти

2018-03-06 18:55:18

Інші вірші поета

2 місяці до щастя Думки День Порода

Інші поети

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Molaa Nori

@Molaa

Bai Hwar

@ymoea104

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1871

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1383