Загадкові ноти

crazy sugar

Десь там лунають пісні загадкові ноти, А люди зачаровано ідуть на них. Вони все хочуть жити без турботи, А пісня та неначе вабить їх. Вона все каже, їм тут буде краще, Що серце буде вільне, розум чистий. А з тої пісні вибратись все важче, А ліс затягує, а він такий барвистий. Та пісня загадкова, чарівна, казкова А голос чистий, як у струмку вода. Не відпуска та магія, та дивна і шовкова, А в серці лісу... Там живе вона... Та Мавка гарна, в лісі поселилась І подорожніх чарами до себе все гука. Вона з тим голосом із всими веселилась І усе новую любов собі шука. Та пісня гарна, загадково-чиста, Тебе додому не відпустить... Манить... Не покида цей ліс прекрасная нечиста, Все піснею своєю подорожніх ранить...

2020-11-18 21:19:36

8

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1554

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12049