Жива душа
жива душа. іще жива. на ній немає вічних літ. і одна. іще одна. іще одна. і атомів розіпнутих наліт. я бачу людські муки, я бачу склеєні монетою повіки, я бачу квіти крізь розлуки, ростуть з землі в гнаніті. я знаю час - струна облудна. ще цокне: і не стане мене. і будуть свята й вічні будні. не буде лиш мене й людей. тих, що невірні й вірні знали, мене: як життєдайну(безмежну) і просту. і будуть ідоли: ізвідані й незнані кувати віру не святу, як і кували. і я стоятиму на сторожі печалі. бо я жила із нею, і її змирила. і люди будуть, що до мене так кричали. я стоятиму, над мною - будуть мої крила.
2022-02-21 17:36:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1693