Честь Мертва
Честь Мертва — нічого нового. Хай була б жива, справа то яка? Вона - дочка Доброчинності й Гріха, Схожа на небажане дитя — Байстрюка. Та в нас богиня є своя, Вона висока і струнка: Зарозумілість, Гордовитість і Пиха — Це її прекрасні імена. (Зізнайтеся хто з вас знав такі складні слова?) Звісно, ти не такий і не така! (Потіш себе, дитя) Звісно, в кожного і правда й істина своя. (І зазвичай противна пика, ой пиха) Дочекалися — кінець квазі-вірша.
2022-10-29 07:15:07
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2776
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9140