Честь Мертва
Честь Мертва — нічого нового. Хай була б жива, справа то яка? Вона - дочка Доброчинності й Гріха, Схожа на небажане дитя — Байстрюка. Та в нас богиня є своя, Вона висока і струнка: Зарозумілість, Гордовитість і Пиха — Це її прекрасні імена. (Зізнайтеся хто з вас знав такі складні слова?) Звісно, ти не такий і не така! (Потіш себе, дитя) Звісно, в кожного і правда й істина своя. (І зазвичай противна пика, ой пиха) Дочекалися — кінець квазі-вірша.
2022-10-29 07:15:07
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3036
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13431