Безодня
Ніколас Велес
Твоя душа така чорна Мене своєю темнотою обняла І в безодню затягла В світі мук і каяття Там править богиня моя Де лиш в темноті сплітаються серця Де соця світла вже нема Там де тишина і місячна журба Там знаю лиш мене чекає вона Там світла небесного нема І чорніші за сажу серця І по правді скажу я Страшна буде участь моя Коли на вогнищі згоратиме тіло і душа Тоді дізнаюсь я чого коштували мої слова Ну ось і все закінчилася гра Вітер розніс залишки костра А в моїй душі знову пустота Непроглядна тьма і залишки твого тепла. Що ти колись мені дала Знаю тебе нема і це лиш моя вина
2018-07-05 14:11:24
3
0
Інші вірші поета
Смартфон Сновидіння Любчик і Золота Повія Геліогабал серед нас
Інші поети
vasilisa petriv
@vasilisa_petriv
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1791
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9067