Сінгулярнасьць
Як сінгулярнасьці сусьвету Дасягнуць можна ледзь адным Крануцца вуснамі да скроні Ўдыхнуць нецыгарэтны дым Сузор'ямі, як подых поўны, Пашылася ўраз палатно Якім укрыцца можна будзе, Ператварыўшы цень ў сьвятло Чарнілы ўбіліся ў паперу, Нібы ўспамін тайнам сваім — Як мы з табой на вадаспадзе Цяшыліся адно адным. Каханыя, як космас вочы, На сонцы перальюцца ў мёд. І цеплынёй позірк лагодны Растопіць сэрца горкі лёд. Збавеньне ад кайданаў болю Нібы канец сусьветаў. Зьнік Сузор'яў мной кантраст палонны, І мой канец. Мой праваднік.
2023-08-13 10:23:24
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Dmitri Lokashincofe
прикольно
Відповісти
2023-08-13 18:08:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1612
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480