Сінгулярнасьць

Łahodnaja

Як сінгулярнасьці сусьвету Дасягнуць можна ледзь адным Крануцца вуснамі да скроні Ўдыхнуць нецыгарэтны дым Сузор'ямі, як подых поўны, Пашылася ўраз палатно Якім укрыцца можна будзе, Ператварыўшы цень ў сьвятло Чарнілы ўбіліся ў паперу, Нібы ўспамін тайнам сваім — Як мы з табой на вадаспадзе Цяшыліся адно адным. Каханыя, як космас вочы, На сонцы перальюцца ў мёд. І цеплынёй позірк лагодны Растопіць сэрца горкі лёд. Збавеньне ад кайданаў болю Нібы канец сусьветаў. Зьнік Сузор'яў мной кантраст палонны, І мой канец. Мой праваднік.

2023-08-13 10:23:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Dmitri Lokashincofe

прикольно

Відповісти

2023-08-13 18:08:15

Подобається

Інші вірші поета

Шлях да зораў Фінальная партыя Прабач, даруй, бывай Пахне чабор

Інші поети

Muzalevski

@Muzalevski

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Dilekata

@DiLeKata

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2779

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1703