Роспач
Łahodnaja
І зноў па шклу кропля за кропляй Б'ецца дождж з маіх надзей. Няма нічога больш, і толькі роспач будзе ў дзьвярэй. За шклом мігаюць ціха зоркі, белы, жоўты, сіні бляск. І ў вочы бьецца птушак звонкі ад самоты пер'яў пляск. Ціскаюць сьцены на разумнасьць, Хачу ўцячы — няма куды. На плечы ляжа бессэнсоўнасьць. Пасьля за краты сядзем мы. Адно без аднаго так нудна. Хіба нявольны шызы птах іб'ецца галавой пакутна празь недарэчны чорны страх? Самота, боль і разьвітаньне — Жахліва, што дрыжыць душа. Калі наступнае спатканьне Падкажа толькі часу шар. Нікому нельга апавесьці Аб чым цяпер яму ў лісьце напісана маўчаць. Калісьці мы зможам выйсьці з-за дзьвярэй.
2022-09-27 20:30:16
1
0
Інші вірші поета
Сінгулярнасьць Забаронены народ Палюбі мяне. Шлях да зораў
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3757
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874