Шлях да зораў

Łahodnaja

Напейся яблынь сочывам. Зірні на поўнач, дзе сьвятло. Зьбярыся ўсімі моцамі, Ідзі наперад. Пакінь дом. Забудзь пра шкоды й пра падзеі. Цяперака твой новы шлях Вядзе да зораў па ступенях, Што вымасьціў сабе ты ўсьцяж. Не забывай роднага месца, Але прыйшоў час адпусьціць. Ня варты пакутаў жыцейства Лёс твой — ледзь тугая ніць. У кожным месцы ёсьць парталы, Куды жа зробіш ты свой крок? Хадзеш у левы ў перавалы? Ці к марам пойдзеш ў правы бок? Твой выбар мае азначэньне Толькі ў выпадку жыцьця. Але ўрэсьце ўстане зорам Твой пакутны бедны шлях.

27.09.2022

Інші вірші поета

Роспач Забаронены народ Пахне чабор Мроя

Інші поети

Sera Swing

@Seraloe

Danny

@danny_o91s

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4118

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4854