Шлях да зораў
Напейся яблынь сочывам. Зірні на поўнач, дзе сьвятло. Зьбярыся ўсімі моцамі, Ідзі наперад. Пакінь дом. Забудзь пра шкоды й пра падзеі. Цяперака твой новы шлях Вядзе да зораў па ступенях, Што вымасьціў сабе ты ўсьцяж. Не забывай роднага месца, Але прыйшоў час адпусьціць. Ня варты пакутаў жыцейства Лёс твой — ледзь тугая ніць. У кожным месцы ёсьць парталы, Куды жа зробіш ты свой крок? Хадзеш у левы ў перавалы? Ці к марам пойдзеш ў правы бок? Твой выбар мае азначэньне Толькі ў выпадку жыцьця. Але ўрэсьце ўстане зорам Твой пакутны бедны шлях.
2022-09-27 20:26:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3530
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5013