І небо пахне, як осінній джаз...
* * *
Нехай цей день на нас чекає там,
розкинувшись від краю і до краю...
і там у тебе той шматочок раю,
де в очі дивишся своїм світам.
І все, що в нас, – якесь чуже (!)
і руки тягнеш (ніби наяву) (!)
в холодне, нескінченне та сире,
хапаючи частинки на льоту.
І небо пахне, як осінній джаз, –
таємно залишаєш день для втечі;
і знову дихаєш, береш на плечі,
на них несучи світ, що є у нас.
2024-11-04 13:46:56
0
0