Ми зіткані з чиєїсь простоти...
Сергій Клемін
* * * Ми зіткані з чиєїсь простоти, з чиєїсь волі, немов безтурботно, і від якої важко та спекотно, – як янголи – які були завжди чисті. І віддаєшся до кінця – як бог (!) всьому безглуздому, земному, і божевільному, і непростому, не залишаючи своїх тривог. І час, що забуває вічно нас, здається, що до всього знов звикаєш, і кожен день, що в вічність проводжаєш... і змінюєш обличчя, дух, окрас.
2024-11-04 09:39:58
0
0
Інші вірші поета
Проходять дні... Твій світ це – темрява... І хочеш знов про все забути... Зникає тихо... день за днем...
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Miyako-san
@Sakura_san_
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1574
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222