Нерозділене кохання
Кожним днем я вогнем палав. Серце тобі я відав однієї із зоряних ночей. Але іншого в серці своєму ти бережеш. І серце розбивши моє навік ти пішла у новий світ. Тихим вечером над ставом зійшла вечірня зоря. Із розбитим серцем по щоках сльоза покотилась в ту мить я бажання загадав. Щоб вічно ти щасливою була. Щоб не згасла та іскра в твоїх очах. А усмішка щоб була все такою чарівною як в ту ніч коли я міг сягнути небес. І тепер я кажу тобі прощавай...
2021-03-22 21:03:45
6
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9500
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3076