Нерозділене кохання
Кожним днем я вогнем палав. Серце тобі я відав однієї із зоряних ночей. Але іншого в серці своєму ти бережеш. І серце розбивши моє навік ти пішла у новий світ. Тихим вечером над ставом зійшла вечірня зоря. Із розбитим серцем по щоках сльоза покотилась в ту мить я бажання загадав. Щоб вічно ти щасливою була. Щоб не згасла та іскра в твоїх очах. А усмішка щоб була все такою чарівною як в ту ніч коли я міг сягнути небес. І тепер я кажу тобі прощавай...
2021-03-22 21:03:45
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3686
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4165