Нерозділене кохання
Кожним днем я вогнем палав. Серце тобі я відав однієї із зоряних ночей. Але іншого в серці своєму ти бережеш. І серце розбивши моє навік ти пішла у новий світ. Тихим вечером над ставом зійшла вечірня зоря. Із розбитим серцем по щоках сльоза покотилась в ту мить я бажання загадав. Щоб вічно ти щасливою була. Щоб не згасла та іскра в твоїх очах. А усмішка щоб була все такою чарівною як в ту ніч коли я міг сягнути небес. І тепер я кажу тобі прощавай...
2021-03-22 21:03:45
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2445
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2424