Нерозділене кохання
Кожним днем я вогнем палав. Серце тобі я відав однієї із зоряних ночей. Але іншого в серці своєму ти бережеш. І серце розбивши моє навік ти пішла у новий світ. Тихим вечером над ставом зійшла вечірня зоря. Із розбитим серцем по щоках сльоза покотилась в ту мить я бажання загадав. Щоб вічно ти щасливою була. Щоб не згасла та іскра в твоїх очах. А усмішка щоб була все такою чарівною як в ту ніч коли я міг сягнути небес. І тепер я кажу тобі прощавай...
2021-03-22 21:03:45
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3394
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10423