0. Перегорнутий Блазень
Люди псують собі життя Заради завтра заради вчора заради ніколи н е р а д і н і к о м у Люди брешуть на вуха і йдуть. Я залишаю цю собу собі. Я голос вигоди не слухаю й не слухав Щоразу ідучи в останню путь. Сонце дмухає на календар подій, Я не вбухав свої дні для своїх мрій. Я не був на дні, щоби стрибати вище. Ати-бати з універу на зарплати І ніхто не дасть оклад на кладовищі. Сон це є малий шматочок смерті. Закрутившись у цю круговерть, і Віддаючи іншим дні так, ніби вони вічні На сон життя перетворивши Вже не живі, але ж які уперті. І як же бісить та трагічна нелогічність Числа ненависних мені сумних процесій. Зациклені в кайданах утопічних, Я їду в інший бік на чорному експресо!
2023-07-24 14:33:11
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
А ти спеціально написав "еКспрессо", чи то помилка?)
Відповісти
2023-07-26 15:32:00
Подобається
Олег Шаула
@Есмеральда Еверфрі ліричний герой бачить, як люди гаять час на безглуді речі, перетворюючи життя на сон (смерть), і їде від них в інший бік на потязі (експрес), п'ючи еспресо, щоб більше не спати.
Відповісти
2023-07-26 15:35:50
1
Есмеральда Еверфрі
@Олег Шаула о, тоді питань нема, класна гра слів 🙃
Відповісти
2023-07-26 15:46:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5765
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4104