0. Перегорнутий Блазень

Олег Шаула

Люди псують собі життя Заради завтра заради вчора заради ніколи н е р а д і н і к о м у Люди брешуть на вуха і йдуть. Я залишаю цю собу собі. Я голос вигоди не слухаю й не слухав Щоразу ідучи в останню путь. Сонце дмухає на календар подій, Я не вбухав свої дні для своїх мрій. Я не був на дні, щоби стрибати вище. Ати-бати з універу на зарплати І ніхто не дасть оклад на кладовищі. Сон це є малий шматочок смерті. Закрутившись у цю круговерть, і Віддаючи іншим дні так, ніби вони вічні На сон життя перетворивши Вже не живі, але ж які уперті. І як же бісить та трагічна нелогічність Числа ненависних мені сумних процесій. Зациклені в кайданах утопічних, Я їду в інший бік на чорному експресо!

2023-07-24 14:33:11

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Есмеральда Еверфрі

А ти спеціально написав "еКспрессо", чи то помилка?)

Відповісти

2023-07-26 15:32:00

Подобається

Олег Шаула

@Есмеральда Еверфрі ліричний герой бачить, як люди гаять час на безглуді речі, перетворюючи життя на сон (смерть), і їде від них в інший бік на потязі (експрес), п'ючи еспресо, щоб більше не спати.

Відповісти

2023-07-26 15:35:50

1

Есмеральда Еверфрі

@Олег Шаула о, тоді питань нема, класна гра слів 🙃

Відповісти

2023-07-26 15:46:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2458

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4491