Вірити потрібно завжди
Роузі Рей
** Вірити в дива потрібно завжди. Не зупинятись та далі йти.. Мене вчили не здаватись. Йти попри все. І ти так само йди. Ти немаєш здаватись. Сильна(ий) все зможеш лиш повір у це. Дива існують,ти лиш плануй. Вірити ти ніколи не припиняй! . . . Дякую,тій людині яка сказала мені ці слова!Я дуже ціню тебе!Нашу дружбу!❤️ Завдяки тобі я навіть полюбила барвистість! ❤🧡💛💚💙💜
2023-08-30 18:21:59
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Дивовижний вірш! Просто ВАУУУУ!👏👏👏🔥 Молодчинка!)
Відповісти
2023-08-31 08:56:18
Подобається
Інші вірші поета
Троянда Смерті Верлібр 18+ Друже ти загубився.. Я повинна виграти,пробач Я не хочу
Інші поети
A@ K@
@AK9197
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4761
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108