Твій меч слабкий Збірка "Вмерти кохаючи"
Роузі Рей
(18+)
Я з тобою вступлю в бій. Не знатиму до чого приведе. Ти мені піддайся я ж слабка.. Така ж слабка як і твій меч. Я ж сильніша за тебе так! Я вийду сухою з води. Не покорити мене, Ти не виграєш мені. З тобой піде вся земля.. Ти вирив собі яму сам. Я ж тебе не змушувала.. Але все таки тебе звела. Ти повівся на те що я з душею.. Я вбила одним лиш ударом.. Ти ще дихав,і безжально скиглив. -За що? Ти повірив в мою милоту.. Ти став на крок ближче до смерті. Тобі не треба вірити всім підряд.. Особливо в котрої усмішка кривава. Я тебе вбила,й поклала меч. Побігла кувирками з сцени. Це не визнання це жах кривавий..морок
2024-01-04 08:30:11
7
0
Інші вірші поета
"Перефія" Частина І "Перефія" Частина V Моя сокровенність "Я мовчатиму"
Інші поети
sambridhi
@sam6ridhi
Eperke15
@Eperke15
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4553
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562