Твій меч слабкий Збірка "Вмерти кохаючи"
Роузі Рей
(18+)
Я з тобою вступлю в бій. Не знатиму до чого приведе. Ти мені піддайся я ж слабка.. Така ж слабка як і твій меч. Я ж сильніша за тебе так! Я вийду сухою з води. Не покорити мене, Ти не виграєш мені. З тобой піде вся земля.. Ти вирив собі яму сам. Я ж тебе не змушувала.. Але все таки тебе звела. Ти повівся на те що я з душею.. Я вбила одним лиш ударом.. Ти ще дихав,і безжально скиглив. -За що? Ти повірив в мою милоту.. Ти став на крок ближче до смерті. Тобі не треба вірити всім підряд.. Особливо в котрої усмішка кривава. Я тебе вбила,й поклала меч. Побігла кувирками з сцени. Це не визнання це жах кривавий..морок
2024-01-04 08:30:11
7
0
Інші вірші поета
Ставай тим Ким хочеш бути Янголе чому? Son simplicité Її простота Пісня "Не знайти"
Інші поети
تُومِي.
@Tome_nov
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16570
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12184