Твоя дикість
(18+)
Посвячено людині яка посміла зробити так щоб я закохалась у неї❤️‍🔥 . . . Ти смієш перечити мені? Хочеш втонути у муках тяжких? Твоя дикість заводить, всі струни мого організму, Краса заворожує, просто голову дурманить мені, Навіщо ж ти закохався в мене, я ж не сплю ночами через тебе, Мої думки про тебе лиш, такого єдиного і неповторного дикого звіра.. Затягну тебе з собою в пекло, Ти станеш тим хто перший розіб'є скло, Дмухниш,розвіється мій холод, Ти зумієш перечити мені, Розвіювати мою жагу до помст, Ти зможеш зробити так щоб я попала в рай, Та чи захочеш ти цього чи ні?
2023-07-26 14:36:07
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
ОГО! Пекельно-полум'яно як)🔥🔥🔥 Тепер Персефона з Занепалим Ангелом розмовляє?)
Відповісти
2023-07-26 18:08:05
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro так)дякую💞☺️
Відповісти
2023-07-26 18:10:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5599
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2237