Історія

R E

Історія проста: він був молодим, палким та невпевненим, Прагнув злетіти і взяти контроль над бажаннями темними. Проте голова гаряча у всіх молодецьких бажань — Не обпектись об них складно, скільки б не було старань. Історія проста: вона була втомлена, злякана і зруйнована, Прагнула лиш тільки ще раз одвідати ніжності ластощів. Проте зламані крила назад не зростити одній, Хай би як сильно її мислепростір цього не хотів. Історія була проста: вони затято шукали любові, Прагнули щастя, кохання та долі легкої. Проте рани душі не затягнуться разом із часом, Та й епілог зазвичай не говорить про пошрамовані спини. Історія. Була. Проста — Вони хтіли любові. Та історія не схильна Дарувати всім Красиві емоції.

2024-04-19 19:12:14

2

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Серафім

Щось в цьому дійсно є. Крутий вірш, щирий... Побуджує на роздуми.

Відповісти

2024-04-19 19:15:36

1

R E

@Серафім значить я нарешті згадав як їх писати. Причини правда... як завжди не найкрасивіші.

Відповісти

2024-04-19 19:16:52

Подобається

Серафім

@R E а хто сказав, що причини мають бути красивими?)

Відповісти

2024-04-19 19:17:35

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9305

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4233