Руїни миру на самій вершині
R E
Світло стомлених хмар, велич зломлених гір Шум побитих дерев, жах старої весни. Силуети війни і кривай захід Перебитий хребет у нової зими. Як красиво звучить та свята Незалежність Вбиті воїни прямо посеред небес. Кров і смерть прямо тут, на площі центральній. Результат. Ось він, орле. Що ж хочеш іще? Теплий промінь останнього сонця. Вітер гір, що зриває шапки Тиха втома натруджених м'язів Шепіт лісу. Карпати. Це - ми. P.S. Написано на висоті понад півтора кілометри. Жовтий спуск із Говерли. Зміст також загубився десь там. Вересень 2020-го(?)
2021-05-14 19:56:11
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Блакитноока
Чудово!
Відповісти
2021-05-15 18:03:15
1
Інші вірші поета
Знаєш В тобі Закохані в книжки не сплять на самоті _
Інші поети
AMoon
@Silver_Moon
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10551
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2471