Кривава молитва Кривавому Богу

R E

(18+)
Злити їхню крови Видерти кістки Вивернути м'язи Витягти мозги Очистити своє тіло Відмити свою душу Просвітити своє нутро Вознести гнилий дух Аби тільки дихати Дихати вільніше Жити нарешті жити Не існувати Не вдавати Не грати Жити. Жити жити жити Ковтати повітря, Працювати м'язами, Дихати шкірою, Смакувати вітер. Жити. Та не забудь: Злити їхню крови Видерти кістки Вивернути м'язи Витягти мозги Аби тільки дихати Дихати вільніше Нарешті жити Во славу Себе. P. S. Тій Нірванні де їхня кров не потурбує нас.

2024-06-07 20:16:29

3

22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (22)

Морок Неферат

@R E От ви так говорите, що я не зрозумію ви українець чи росіянин? Бо коли пишете мовою України, то і вести треба себе відповідно а не так що мені стидно за вас.

Відповісти

2024-08-10 17:54:41

1

R E

@Морок Неферат коби ви пане справді мали компетенцію на те аби мовою міряти національности, ви би не розказували іншим як їм вірші писати та символи трактувати (та й як жити взагалі). Бо якщо ви базового сленгу та діалектизмів не сприймаєте, а до того ще й розказуєте як матір любити і богу молитися, то ви явно себе на неіснуючі п'єдестали зводите. І не завдавайте собі клопоту більше писати — ви явно не спроможні до гідного діалогу.

Відповісти

2024-08-10 18:19:54

1

Морок Неферат

@R E Не існуючого чи точніше неможливого нема-перепони в нас у голові. Я от це думаю, ви любите сперечатися чи так собі актив піднімаєте?

Відповісти

2024-08-11 19:56:29

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3198

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5279