Знаєш
R E
Знаєш чоловіче, а в мене за плечима прірви, Холодні, смолянисті, манливі та дикі. У них очі спокуси, фальшивої радости, Вони манять до себе пітьму пустоти. Знаєш хлопче, у мене всередині дірка Урвисто-нескінченна, заляпана тьмою дірка. Її не заповнити воском чи щасливими дотиками, Вона не загоїться — не допоможуть ні секс, ні наркотики. Знаєш людино, я ще дитиною мріяй літати — Мати власні крила ангела й небо вивчати. Та от, незадача, не всім такі крила дозволені — Моєму дірявому серцю тільки шкіра й кістки намальовані.
2024-06-12 23:40:23
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@R E досвіду того предостатньо і саме те, що його було забагато і навчило мене одного-треба радіти кожну мить і не ганятися за ілюзорним а радіти тому що вже маєш і цінувати щоб не втратити по глупості своїй.
Відповісти
2024-08-09 19:42:21
1
R E
@Морок Неферат , життя — це мінливе страждання, тому хай насолоджуватися його мінливістю і варто, але забувати про стежину до просвітлення — це піддаватися звабливому мерехтінню сансари.
Відповісти
2024-08-09 20:06:44
1
Морок Неферат
@R E як можна так перевернути вчення усвідомленості-найпростішого нема у світі, але у вас це вийшло.
Відповісти
2024-08-09 20:13:20
1
Інші вірші поета
Закохані в книжки не сплять на самоті В тобі Кривава молитва Кривавому Богу Руїни миру на самій вершині
Інші поети
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5000
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1930