Принц Осені

Rin Ottobre

Ти - моя Муза. З осені з'явився, Мене у танці вітру закружляв. Кажу тобі: "Мій принце, покажися. Натхнення ти мені подарував". Твій сміх - ледь чутний. Де ти заховався? Котом Чеширським зникнеш у лісах. І як про мене, Музе, ти дізнався? Побачив на картинах? Може, в снах? Король Натхнення, Муза легкокрила... Твої цілунки вітер принесе. Це, певно, осінь чаклувала-ворожила, Щоб ми зустрілись... Але ж це не все. Це не кінець - лише початок казки. Тебе, осінній принце, я знайду. І прийде час, і знімемо ми маски, Зустрінемось не в сні, а наяву.

2020-01-23 11:00:56

Інші вірші поета

Я твій відчай і страх Закохана На струнах щастя... Жовтень

Інші поети

Джейн Робертс

@Jeyn_Roberts

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2793

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2216