Осіння журба
Rin Ottobre
Журба калинова. Осіння. І тихе місто потопа У золоті, що його відьма На вулицях розкидала. Чарівна тиша вереснева... Жовтневе сонце крізь гілки У листопаді недалекім Сяйне в осінні темні дні. Журба осіння. Світанкова. У барвах теплих кольорів Вуаль туману загадково Ховає місто. Сім вітрів Осінню магію і чари На чорних крилах принесли. Важкі, пузаті, сині хмари Дощем зненацька розлились. І десь у сяєві багрянім Калини ягоди горять. З журливим кличем в небі рано Приходить осінь золота.
2020-09-27 16:32:42
5
0
Інші вірші поета
На струнах щастя... Осінній вечір Відьмаче... Моя любове
Інші поети
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1820
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2116