Осінь
Відходить серпень. Спеку забирає. Нечутно осінь в місто прилітає І прохолодний вітер, свіжий та медовий, Жовтогаряче листя позриває знову. Запахне осінь сумом, карамеллю, Гарячим чаєм, дивом, аквареллю, Цукерками і теплим шоколадом, Барвисто-неймовірним листопадом. Американо терпким пахне осінь, Обійми теплі пам'ятаю й досі. Свободою запахне небо синє... Згасає швидко ніжний день осінній. Хоча ще літо, холод відчуваю. Вже осінь тут. Її я привітаю. Природа навкруги нечутно завмирає... Відходить літо. Осінь прибуває.
2020-01-31 14:43:42
11
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2688
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3157