Осінь
Відходить серпень. Спеку забирає. Нечутно осінь в місто прилітає І прохолодний вітер, свіжий та медовий, Жовтогаряче листя позриває знову. Запахне осінь сумом, карамеллю, Гарячим чаєм, дивом, аквареллю, Цукерками і теплим шоколадом, Барвисто-неймовірним листопадом. Американо терпким пахне осінь, Обійми теплі пам'ятаю й досі. Свободою запахне небо синє... Згасає швидко ніжний день осінній. Хоча ще літо, холод відчуваю. Вже осінь тут. Її я привітаю. Природа навкруги нечутно завмирає... Відходить літо. Осінь прибуває.
2020-01-31 14:43:42
12
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1216
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1077