Ловлю його долоні...
Ловлю його долоні крижані, Холодне серце хочу я зігріти, Бо він лише один близький мені. Нестримний час так хочу зупинити, Бо він піде кудись удалечінь, За небокрай, туди, де сходить сонце. У проблисках осяйно-золотих Розтане силует його. Та скоро Побачу темні очі дорогі, Холодні руки пригорну до серця. Хай стрілися лиш раз у цім житті, В наступному зійтися доведеться.
15.12.2021
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
Крутий вірш
Відповісти
16.10.2022, 19:09
1
Н Ф
Дуже гарно
Відповісти
16.03.2023, 13:00
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую)
Відповісти
16.03.2023, 14:02
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1944
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1734