Ловлю його долоні...
Rin Ottobre
Ловлю його долоні крижані, Холодне серце хочу я зігріти, Бо він лише один близький мені. Нестримний час так хочу зупинити, Бо він піде кудись удалечінь, За небокрай, туди, де сходить сонце. У проблисках осяйно-золотих Розтане силует його. Та скоро Побачу темні очі дорогі, Холодні руки пригорну до серця. Хай стрілися лиш раз у цім житті, В наступному зійтися доведеться.
2021-12-15 21:22:42
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
Крутий вірш
Відповісти
2022-10-16 19:09:55
1
Н Ф
Дуже гарно
Відповісти
2023-03-16 13:00:29
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую)
Відповісти
2023-03-16 14:02:43
1
Інші вірші поета
Запанує на вулицях спека... Ти поклич, як зірки на світанні... Це літо... Горизонти
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5440
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13554