Душа поета
Душа поета пристрасна, смілива. У ній світи незнані постають. Там кожну мить шепочуть тихі зливи, А в чарівнім смарагдовім гаю Живуть прекрасні музи легкокрилі - Сі вісниці натхнення і чудес. Душа поета віддана і сильна, Як горицвіт, в пустелі проросте. Душа поета ніжна і тендітна. Рядків сузір'я бризне на папір, А поміж них палка ідея квітне... Душа поета - то глибокий вир Несказаних, незгаданих, прекрасних Думок прудких, калейдоскопу слів Про гіркоту буття, нестримне щастя. І лиш поет з'єднати все зумів. Його душа - чуттєва й загадкова. В полоні чарів, марень і видінь Поет не спить, бо зовсім випадково Чаклує над одним з нових творінь. Душа поета - диво сокровенне, Бо повна спалахів нечуваних ідей, Фантазіями сповнена, натхненням, Любов'ю до життя і до людей.
2021-03-13 18:13:37
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
Дуже гарно), і я бачу, що Ви на факультеті поезії?)
Відповісти
2021-03-23 17:16:48
Подобається
Rin Ottobre
Відповісти
2021-03-23 18:02:21
1
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Rin Ottobre Рада)
Відповісти
2021-03-23 18:42:17
1
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1126
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4834