Баталія
Я мрію про нас кожну мить... Сама із собою борюся. А серце так сильно щемить, Коли почуттям я здаюся. До нашої зустрічі знов Лічитиму кожну хвилину. А душу мою та любов Розбила на дві половини. Одна половина твердить: «Кохання – багаття палюче, Яке дуже швидко згорить. Тоді вже печаль неминуча. І спалить тебе, обпече. Нікого любов не шкодує. Вбиває і ранить. А ще Розлуки хвилини дарує». А інша частина моя Шепоче: «Любити – прекрасно. Любов подарує життя, Любов не буває нещасна. Любов милосердна і скрізь Самотні серця возз'єднає. Любов подарує, крім сліз, Вогонь, що усіх зігріває». Подобаєшся ти мені. Зізнатись у цьому боюся. І завжди я, навіть у сні, Сама із собою борюся.
2020-04-02 20:24:27
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Боже, як кльово!😍 Це надзвичайно!😳 Незрівнянно!💫 За кілька тижнів кращого ще не читала!🤤 Браво, дякую!✨👏 Якщо що, колись зможу навіть до якоїсь із книг використати, якщо ти не заперечуєш?:33💞🔥
Відповісти
2020-04-02 20:48:54
1
Rin Ottobre
@Asteriya ого, звичайно) дякую ❤
Відповісти
2020-04-04 21:57:26
1
Rin Ottobre
дуже приємно це читати, дякую)
Відповісти
2020-04-04 21:57:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2427
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3328