ТУЧИ
Андрій Лаврик
Тут тучи толпами томительно текут, Презрительно пространство продлевая. Магической мозаики маршрут Рисует равнодушно рамки рая. От одиночества они обречены Коптить кордоны - куцые кудесники. Ватага вечности. Воители весны, Наивные небесные наездники.
2023-01-21 05:58:44
2
0
Інші вірші поета
Вдохновение небом сдаётся в аренду Осень в столице Забери у меня твой образ ... ПРАВДА
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Rubis
@La_Plume_De_Rubis
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1426
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8350