СТАРИК И МОРЕ
Андрій Лаврик
Так существуем, не срываясь на крик, То напиваясь, а то снова трезвея. Мы – в море жизни одинокий старик - Как в лучшей повести у Хемингуэя. Леской рыбацкой изрезана кожа, Болью потерь исполосованы души. Влечёт добыча, покой наш тревожа, Но нам с уловом не добраться до суши. Мы любуемся безжалостным морем. Нам всегда его широт будет мало. Но врезается в сознанье паролем: Нас не ждут в мире ином у причала. Злой акуле не дадимся мы в глотку, И печаль не позовём к себе в гости. Рок штормит жизнь, как рыбацкую лодку. Оставляя от мечты хвост да кости.
2023-02-08 19:27:27
1
0
Інші вірші поета
Мутный, неясный дым Не хочется взяток нашему Эго Я от тебя так зависим ШОКОЛАД И ВИНО
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2346
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5775