СРОЧНО НУЖЕН СЕРДЕЧНЫЙ МЕХАНИК
Андрій Лаврик
Срочно нужен сердечный механик. Хэппи-энда не будет, пойми. Наши чувства – билет на «Титаник» В океане безбрежной любви. Мы, в стихи конвертировав прозу, Пополняем души лексикон. Ты ведь помнишь, как Джек любил Розу, Под нетленку «My Heart Will Go On». Избавляясь от прошлых фантомов, Пили терпкое «Божоле». У любви есть один из симптомов: Превращение мозга в желе. Как ребёнок, сбежавший от нянек, Мы стремимся в незримую даль. Наши чувства – билет на «Титаник», За который и жизни не жаль.
2023-01-18 11:02:47
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Грустно
Відповісти
2023-01-18 11:03:56
Подобається
Julia K
Очень красиво и точно 💗
Відповісти
2023-01-18 21:02:37
Подобається
Інші вірші поета
Тихо в старинном храме ВСЕ НАВКРУГИ - НЕСАМОВИТА ГРА КАФКИАНСКОЕ Переболей меня - как простуду
Інші поети
Керол
@Carol_Lane
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1328
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4090