СОНЛИВОЕ
Андрій Лаврик
Можно вникнуть в глубины сознания, Синтезировать наночастицы. Только невыполнимо задание - Разомкнуть спозаранку ресницы. Тело вдруг блаженство обуяло. Словно после любовной пирушки. ПЫлки так объятья одеяла, Так сладкИ лобзания подушки. Но притих в ожиданье будильник, Превращая идиллию в прах. Как коварный и злобный насильник, Поджидающий жертву в кустах. И дошёл до такого итога я: Сонный монстр живёт в человеке. Все мы утром цитируем Гоголя. Словно Вий: «Поднимите мне веки».
2023-01-19 09:40:21
1
0
Інші вірші поета
ЛЮДОЕДКА HYPNOTIC ИСПОВЕДЬ СТАРОГО ПИРАТА Твоя хрупкая ладонь в моей ручище
Інші поети
Trui
@trui
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3890