СПОКОЕН, КАК СЭР ИЗ АНГЛИИ Я
Андрій Лаврик
Спокоен, как сэр из Англии я. Смотрю на мир тихо и строго. Ты живёшь по законам Евангелия, А во мне слишком мало Бога. Днём разлуки разодран на части я. Одиночество – злой душегуб. Для меня нет святее причастия, Чем касанье твоих грешных губ. Не избавлюсь теперь от тоски я, Словно колокол: звонок, но пуст. Не по мне зазвучит литургия В светлом храме взаимных чувств. Словно сердца хмельной эликсир, Предо мною ложится дорога. Я безумно влюблён в этот мир! Значит Бога во мне слишком много.
2023-01-22 10:22:52
1
0
Інші вірші поета
КАНОНАДА PER SEMPRE MORS CERTA, VITA INCERTA ПОЦЕЛУЙ
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
NOURCHEN LEE
@_Nourchen
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
6934
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11050