MORS CERTA, VITA INCERTA
Смерть несомненна, жизнь неопределенна, Души впадают все в океан забвения. Как тут не тужься, истина непреклонна: Всё здесь ничтожно, кроме любви и чтения. Ад не прельщает, рай вызывает скуку. Праздно шатаясь по закоулкам судеб, Я научился путь находить по звуку: К цели чем ближе, тем громогласней судят. Дни пролетают быстро, чувства несут страдания, Счастье поманит сладко, и пропадёт, губя. Нет заблужденья большего, чем лживость обладания Чем бы то ни было, что не внутри тебя. Что остаётся в жизни? Книги да ласки милой. Время неуловимо, как для котёнка хвост. Меж колыбелью тёплой и ледяной могилой, Где-то посередине наш с вами вечный пост.
2023-02-06 21:08:06
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9047
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3320