PER SEMPRE
Андрій Лаврик
Распадусь на атомы от тоски я. У души заряд уже пол процента. Ты хохочешь в трубку: «О! Mamma Mia!», - Чистый местный выговор без акцента. Я смотрю погоду в твоём Милане, Представляю, как твоя dolce vita. У меня всегда телефон в кармане, Ревность и печаль позади – как свита. Ураганы! Грозы! Порывы! Смерчи! У меня покоя внутри не стало. Жду, когда ты скажешь arrivederci, За окном оставив театр Ла Скала. Я хребет сломал своей силе духа, От разлуки вою, подобно зверю. Шепчешь мне «per sempre» в тиши на ухо, И ты знаешь, я в нашу вечность верю. Per sempre – навсегда. Dolce Vita - сладкая жизнь. Аrrivederci – до свидания.
2023-02-07 20:12:20
1
0
Інші вірші поета
Побудь со мной Чешет ветер гриву леса Чудак Я й моє кохання – все тобі дрібниці
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13085
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3365