КАНОНАДА
Мысли взрывают мой разум снарядами. Нервные клетки сдаются в плен. Солдаты тревоги шагают парадами Под моей кожей дорогами вен. Замок души чувства взяли в осаду, Страсти с тараном застыли у врат. Словно бреду Гефсиманским я садом, Зная, что вскоре буду распят. Всё предначертано, неотвратимо, Эмоции - словно мортиры ядро. Сердце тобой как скотина клеймимо, - Образ твой – вечное на нём тавро. В битве с реальностью пали мечты, Больше во мне не осталось меня. Всё, что я слышу, – лишь ТЫ, ТЫ, ТЫ, ТЫ! Как канонада, что бьёт хороня.
2023-02-04 11:05:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2022
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9094