ОСЕННЕЕ
Андрій Лаврик
Луна – её высочество. Река. Четыре тополя. Сидим – два одиночества, Друг другу души штопая. Сиянье звёздной бахромы. Глинтвейн. Пора осенняя. Жаль, у любви стервозной мы Не выпросим спасения. Шумит листва. Течёт вода. Огней вдали мерцание. Ты повторяешь: «Навсегда», - Как будто заклинание. Осколки наших голосов Изранят тишину. Открою я души засов, И в чувствах утону …
2023-01-16 14:18:28
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Красиво
Відповісти
2023-01-16 14:23:24
Подобається
Інші вірші поета
За лето, не чокаясь Восторг души Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами ALL YOU NEED IS LOVE
Інші поети
Volontya
@Volontya
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1214
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1426