ДЯДЯ СЕНЯ
Именуя себя гордо поставщиком Деревянных костюмов на бал выпускной, Дядя Сеня работает гробовщиком, И на чай к нему ходит старуха с косой. У окна посидят, погрызут рафинад, Дядя Сеня наточит костлявой косУ. «Засиделась, дружок, провожать пора в ад Прокурора. Повесился в пятом часу.» Балахон свой расправив, что соткан из тьмы, Смерть отправится множить реестр потерь. Гробовщик, протянув сигаретку взаймы, Приоткроет галантно пред дамою дверь. А потом, словно палки магической взмах: Отшлифует рубанком, махнёт долотом. Власть имущих хоронят в шикарных гробах, Но, как все, предстают перед Божьим судом. Гробовщик завсегда дружелюбен на вид. На соседку – ворчливую склочную дуру - Смотрит он без враждебности и без обид, А с теплом - как на будущую клиентуру. Когда кто-то хамит, его мысли ясны, У него одно дело – прикидывать только: Много ль метров погонных потратит сосны? И тесьмы на обшивку заказывать сколько? Дворник и депутат, лесоруб и банкир, Трудоголик и раб нашей матушки лени, И убийца и жертва, фанат и кумир – Все окажемся в добрых руках Дяди Сени. Будь трусливый ты дрыщ, или наглый качок, С крыши рухнет кирпич, сквозняками продует, Гробовщик дядя Сеня докурит бычок, И любовно в коробочки всех упакует.
2023-02-07 08:26:58
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16371
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155