РЕФЛЕКСИЯ
Мысли – как гири – стали тяжёлыми. Чувства служить, словно псов, приучаю. Я в пламя страсти швыряю глаголами: «Помню», «Терзаюсь», «Люблю» и «Скучаю». Пусть полыхают. Иначе не справиться, Раз уж такая судьба неизбежна. Может, все эти слова переплавятся, И существительным станут «Надежда». Перегорело. Лишь сажа да копоть. Чувства скулят. Не собаки – щенятки. Душу словами бессмысленно штопать. Время само ей поставит заплатки. Нет. Размышленьями вас не тревожу, Но возразите, а ну-ка, посмейте-ка, Что красит реальности страшную рожу Любовь наша, как дорогая косметика. Мгновения нежных, бессонных ночей Едва ли в стихах выразимы. Но жизни без пламенных этих страстей Практически невыносимы.
2023-02-02 16:15:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5595
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9096