РЕФЛЕКСИЯ
Мысли – как гири – стали тяжёлыми. Чувства служить, словно псов, приучаю. Я в пламя страсти швыряю глаголами: «Помню», «Терзаюсь», «Люблю» и «Скучаю». Пусть полыхают. Иначе не справиться, Раз уж такая судьба неизбежна. Может, все эти слова переплавятся, И существительным станут «Надежда». Перегорело. Лишь сажа да копоть. Чувства скулят. Не собаки – щенятки. Душу словами бессмысленно штопать. Время само ей поставит заплатки. Нет. Размышленьями вас не тревожу, Но возразите, а ну-ка, посмейте-ка, Что красит реальности страшную рожу Любовь наша, как дорогая косметика. Мгновения нежных, бессонных ночей Едва ли в стихах выразимы. Но жизни без пламенных этих страстей Практически невыносимы.
2023-02-02 16:15:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1215
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1427