СКАЗКИ НЕ БУДЕТ
(18+)
Сказки не будет. Андерсен умер давно. Братья Гримм приказали долго жить. Врезал дуба сказочник Шарль Перро, Джанни Родари устал шутить. Колобок был съеден лисой второпях, Бармалей – депутат для солидности. Оловянный солдатик в очередях Просит пенсию по инвалидности. Теремок арендуется под казино, Домик пряничный стал туалетом. Белоснежка и гномы снимают кино С откровенно недетским сюжетом. Бабка Ёжка с Хоттабычем вышли в финал Шоу «Бой экстрасенсов старых». Вини-Пух с Пятачком мёд у пчёл воровал И теперь они оба на нарах. Айболит «Трамадол» провозил в бороде И потом продавал бизонам. Буратино с Мальвиною спорят в суде За опеку над Артемоном. Маша хату отжала. Бомжует медведь. А Русалочка делает суши. Чебурашка торгует фруктами, ведь Хочет пластикой выправить уши. Карлик Нос по подъездам нюхает клей, Гудвин всюду барыжит зельем. А Снегурку расплавил Леший – злодей, Когда мучился жутким похмельем. На спасателей Гайка ложила болт, Карлсон водку синячит - отраву. А Кощея убил пенсионный фонд - Им бессмертье его не по нраву. Чиполлино ведёт кулинарный блог, А Незнайка – учитель в школе. Ну а Кот в сапогах нахватался блох, В интернет перебрались тролли. У Елены Прекрасной салон красоты, А Премудрая – феминистка. Джинн за доллары все исполняет мечты, У Ниф-Нифа с Наф-Нафом химчистка. Откололся от братьев их третий – Нуф-Нуф – С Цокотухою мясом торгуют. Робот Вертер навеки уснул, коротнув. За наследство Кай с Гердой воюют. Змей Горыныч в тюрьму загремел за поджог. Карл вернул-таки Кларе кораллы. Золотые же Рыбка и Петушок Переплавлены на драгметаллы. Гуси-лебеди – банда парящая - Всё обгадили, стали мерзавцами. Спит за деньги Красавица спящая Всё с неспящими не красавцами. Мальчик-с-пальчик с Дюймовочкой пара, И у гномов снимают квартиру. А Царевна-лягушка пропала, - Её съели французы к гарниру. Не танцует и Золушка с принцем кадриль, Чаще пляшет она у шеста. Да и Курочка Ряба стала курицей-гриль, А Жар-птица лишилась хвоста. Мойдодыр рекламирует «Тайд»-порошок, Контрабанду Синдбад возит трюмами. Ну а Красная шапочка держит, дружок, Свой секс-шоп с ролевыми костюмами. Хотелось бы жить в мире магии, Где клятвы надёжней, чем шифр. Где чувства важнее бумаги и На ней нарисованных цифр. Где хватит всем шмоток и снеди, Где серости нет и тлена. Где каждая целлюледи Найдёт себе жиртельмена. Где всякому – по заслугам. И высшая справедливость. Где, если назвал себя другом, Пройдёшь все проверки на вшивость. На деле вся жизнь – лишь скитания, Где царствуют Брут да Иуда. Правдиво одно назидание: Не ждите бесплатного чуда. Но зла нам никто не забудет, Добро же запомнят едва ли. Расходимся! Сказки не будет! Жестоко нас всех ……. обманули.
2023-02-05 06:50:56
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Мдааа... Нас и правда жестоко все обманули... Я сама только в этом году убедилась что Деда Мороза не существует.
Відповісти
2023-02-05 09:14:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
13939
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10916