Луна зимним яблоком зреет

Андрій Лаврик

Луна зимним яблоком зреет На сумрачном дереве ночи. Но память уже не согреет И счастья нам не напророчит. Лишь ветер за окнами свищет, Стучится в закрытые двери. Как будто отчаянно ищет, Кому свои тайны доверить. Когда ты вздыхаешь: «Одна я», - Тоскуя печально и немо, То просто не знаешь, родная, Что ты – моё доброе небо. Что ты – моё солнце горячее, Что бьюсь без тебя в лихорадке. Что рядом с тобою богаче я, Чем все, кто у «Форбса» в десятке.

03.02.2023

Інші вірші поета

Зачем ты преступаешь ... Мне не солоно и не пресно Где ты находишь всех этих шутов? Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе

Інші поети

Helen Monthly

@helen_monthly

Вячеслав Коголь

@vkol

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8316

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1571